Сьогоднi, 9 березня, Чорноморськ, як i весь свiт, вiдзначає 202-у рiчницю з дня народження Тараса Шевченка – найвiдомiшого українського поета, письменника, художника, людини, творчість якої стала пророчою.

Міська влада, громадські діячі, вчителі та учні шкіл i коледжу, місцевi жителi зiбралися сьогоднi на вулицi, що названа на честь великого Кобзаря, щоб покласти квіти до його горельєфу. Випадковi перехожi уповiльнювали кроки i прислухалися до таких знайомих слiв, що з часом стали пророцькими. Звичайно, для когось ця подiя була лише робочим обов'язком, але й були тут i тi, що прийшли за покликом серця.

Тож нехай невмирущі слова поета з поеми «Кавказ» продовжують надихати українцiв:

Борітеся – поборете,

Вам бог помагає!

За вас правда, за вас сила

І воля святая!

Цікаві i небагатьом вiдомi факти з життя Шевченка:

 У місті Черкаси у 1989 році відкрився єдиний у світі музей, присвячений одній книзі. І цією книгою став «Кобзар».

 На сьогоднішній день налічується 1384 пам’ятники Тарасу Шевченку у світі: 1256 в Україні та 128 за кордоном

 Оксана — перше кохання Шевченка. Родичі та знайомі закоханих були впевнені, що молоді одружаться, щойно досягнуть старшого віку. Але надії були марними — Тарас у валці свого пана Павла Енгельгардта мусив поїхати до Вільна. Розлука була несподівана і довга. Усе своє життя Шевченко згадував ту дівчину, яку колись кохав.

 Петербург — у часи Шевченка столиця Російської імперії, де Тарас Григорович прожив більшу частину свого життя, закінчив Академію мистецтв, познайомився із тогочасною елітою та творив свої геніальні шедеври художнього мистецтва та літератури.

 Перебуваючи у членстві Кирило-Мефодіївського товариства, Шевченко висував ідеї автономного статусу України та інших слов'янських держав, і столицею такої багатонаціональної держави він бачив місто Київ, а не Москву.

 Не зважаючи на свої яскраві націоналістичні та патріотичні переконання, він перебував у друзях багатьох знатних росіян

 Зібрані у "Кобзарі" вірші перекладені на понад сотню мов світу.

 Гнів Миколи I на образливі випади Шевченка вилилися в те, що його не тільки відправили на заслання рядовим солдатом в «оренбурзьку глушину», а й заборонили йому писати і малювати. Однак цю заборону він ігнорував. Саме у Оренбурзі Тарас Григорович написав більшу частину своїх повістей. Це стало можливим завдяки добродушності російських офіцерів, яким підпорядковувався письменник.

 Ликера Полусмак — останнє нерозділене у житті Шевченка кохання. Вона не захотіла залишити столичного життя й переїхати в Україну, щоб жити в селі. Покинула поета й вийшла заміж за перукаря Яковлева. І лише 1904 року, після смерті свого пияка-чоловіка, приїхала до Канева і щодня приходила на могилу Шевченка.

 В останні роки життя український поет багато займався ліпленням і гравіруванням.