Хочеться кричати на весь світ: у Чорноморську пройшов кінопоказ “20 днів у Маріуполі”
27 серпня у Чорноморську в рамках Фестивалю українського кіно пройшов показ найжорсткішої та надреалістичної стрічки “20 днів в Маріуполі”. Глядачів було небагато - враховуючи робочий час і локацію, але кожен наче прокинувся від сну безтурботності, буденності життя в місті без війни.
Кожен, як в перші місяці повномасштабної війни, відчув, згадав, які героїчні зусилля доклали ті, хто не дав пеклу дістатись до Чорноморська.
Один з глядачів сеансу - Микола, 1948 року народження. Чоловік каже, що з 2022 року не може дивитись телевізор, але відвідує всі кінопокази цього фестивалю. “20 днів в Маріуполі” для нього особлива стрічка, він каже, що це не лише про Маріуполь, кадри розпачу, обстрілів, тваринного страху дотичні і до нас, чорноморців.
Я сидів протягом цих 1,5 години і думав: тільки завдяки Миколаєву в нашому місті не сталося такого ж жаху… Ми реально були за крок від цього лиха. Чорноморськ в боргу у цих людей, - ділиться враженнями пан Микола після перегляду.
Він стверджує: судження про те, що всі люди похилого віку це “совки”, які чекають на Росію, категорично невірне.
Слухайте, я був у тій радянській армії, я пам’ятаю, як до нас ставились тоді. І знаю, що з того часу нічого не змінилось. Нічого там доброго нема. Дурні, хто вірить, що при Путіні стануть краще жити.
Так, я все життя розмовляв російською, але ж ви бачили у фільмі: люди по підвалах у Маріуполі теж дають коментарі російською, і вони кажуть: “Ми Росію тут не хочемо. Категорично. Крапка”. Ось так і ми, люди старшого покоління”, - пояснює Микола.
Ще одна глядачка Юлія, жінці 40 років. “20 днів у Маріуполі” дивиться вже не вперше.
Це вже третій перегляд. І кожного разу мені хочеться кричати на весь світ. Як я ненавиджу р..ню, як я волію, щоб вони горіли у пеклі.
"20 днів" дуже важке кіно, особливо страшно і хочеться плакати, коли в кінці на тлі згарища та зруйнованих вулиць майорить триколор, той клятий прапор… Але цей фільм обов’язковий до перегляду всім, бо здається, ми дійсно забуваємо, яка ця війна страшна, від чого нас рятують наші Сили оборони”, - розповідає чорноморка, і очі її сумно блищать.
Для довідки: “20 днів у Маріуполі” - фільм кореспондента Мстислава Чернова, наочно розповідаючий, як Маріуполь переживав перші тижні російського вторгнення в Україну: гуманітарну катастрофу, викликану облогою, масові поховання, злочини російських військ, роботу лікарів, бомбардування пологового будинку.
Стрічка отримала вищу нагороду Американської кіноакадемії “Оскар” у номінації “Кращий документальний фільм” 2023 року.
Читайте нас в Twitter та Telegram, підписуйтесь на сторінку в Instagram та дізнавайтесь новини першими!