I’m Ukranian: хлопці з Чорноморська, які одягають самого президента

25 января 01:14 2005 0
I’m Ukranian: хлопці з Чорноморська, які одягають самого президента
Люди

Повномасштабна війна в Україні, відвага воїнів ЗСУ та згуртованість народу остаточно визначили геополітичне місце нашої країни, зробивши її своєрідним світовим брендом. Сказати “Я - українець” у будь-якій точці планети - означає завоювати особливу увагу, повагу, захоплення, нерідко оплески. Футболки саме з цією фразою лаконічним шрифтом мовою міжнародного спілкування стали без перебільшення культовими, як і президент, який їх носить. І особливо надихаючим і приємним для наших читачів стане той факт, що придумано і створено цей мерч хлопцем, який виріс і навчався у Чорноморську.

25-річний Юрій Жайворонок народився в Харківській області, але в п'ятому класі разом із сім'єю переїхав до нашого затишного міста біля моря і тут пішов до гімназії №1. Саме тут у нього пройшли всі юнацькі роки, тут же відточувалися його неординарний розум, талант і підприємницькі здібності.

Юро, скажіть, що саме запам'яталося вам про Чорноморськ найбільше? Може, є якийсь особливий спогад, про який ви можете розповісти?

Незважаючи на те, що я народився в іншому регіоні, Чорноморськ вважаю рідним. З ним асоціюються усі мої шкільні роки, усі перші друзі. Місто дуже люблю, воно класне, красиве, завжди було чистіше, спокійніше і безпечніше за Одесу, люблю Чорноморськ і дуже за ним сумую.

Якщо говорити про щось конкретне, то зараз і не згадаю. Яскравих подій було просто мільйон. Що, мабуть, особливо хочу відзначити, то це саме з чорноморських кортів почалася моя любов до великого тенісу. Там я їм уперше захопився, і тепер це захоплення, яке завжди зі мною. Я і сам граю, і стежу за великими змаганнями у світі.

Якщо Чорноморськ так подобається, то чому ви вирішили поїхати?

Це рішення було прийняте після школи, коли постало питання вступу до університету. Я одразу розумів, що не навчатимуся в мореходці, ця професія точно не для мене. До того ж я не хотів щоранку мотатися до Одеси, жити з батьками. Загалом переїхав до столиці відразу, як вступив до Київського національного університету будівництва та архітектури (КНУБА).

З того часу минуло кілька років, як часто відвідуєте рідні пенати, приїжджаєте додому?

Як тільки я переїхав, спочатку я, звичайно, дуже сумував за рідними та друзями і приїжджав додому щомісяця. Поступово робота та навчання почали забирати більше часу, тому виривався дедалі рідше. Востаннє був у Чорноморську ще до 24 лютого. Приїжджав до батьків на Різдво. Після повномасштабного вторгнення росії вітчим пішов служити, мама, на жаль, поїхала закордон, тому зараз мені особливо й нема кого там відвідувати. До речі, багато моїх друзів поїхали ще до війни, але навіть тоді мені було з ким зустрітися, адже багато однокласників, знайомих залишились у місті, їх я завжди був радий бачити, завжди було з ким погуляти.

Розкажіть про ідею вашого мерча. Коли і за яких обставин ви придумали бренд, який згодом став всесвітньо відомим?

Взагалі самим мерчем ми з моїм товаришем Денисом Левченком, до речі, він теж чорноморцець, займаємося вже чотири роки. В основному це був напрямок В2В, тобто корпоративні замовлення, і ми ніколи не продавали вроздріб (B2B означає "business to business", тобто продаж "бізнесу для іншого бізнесу", - прим. ред). З початку повномасштабного вторгнення В2В стало абсолютно неактуальним для бізнесу, адже основна мета цього напряму – промаркетинг, бонуси, а не вкладання задля одержання прибутку.

І ось коли бізнес зупинився, ми змушені були шукати інші шляхи. Ми вирішили, що можна зробити колаборацію з відомими українськими ілюстраторами, які набирають популярність. Причому концепт роботи був свідомо спрямований на те, щоб підтримувати та розвивати виробництво в Україні, забезпечувати людей роботою та половину від усього прибутку віддавати армії.

Ось якраз про це я й хотіла спитати. Судячи зі сторінки в Instagram, та й з напрямку вашого бізнесу, очевидно, що великий внесок ви робите в нашу армію. Можете поділитися цим детальніше?

Так, як я вже казав, мерч був створений на тлі міркувань, як ми можемо заробити, щоб мати змогу допомагати. У перші тижні війни ми, як і решта, допомагали хаотично, але потреби у військових зростали, а наші ресурси закінчувалися.

Зараз ми постійно співпрацюємо із конкретною бригадою, забезпечуючи актуальними для них запитами. Наприклад, із першої партії продажів ми закупили для них бронежилети, причому за кількістю вийшло навіть більше, ніж на одну бригаду. Частково ми надсилаємо наш прибуток на відшив зимової форми, закупівлю тепловізорів, заправку паливом або просто передаємо гроші, щоб вони закупили необхідний інвентар, екіпірування. Тобто, ми не перераховуємо гроші якимось фондам, а саме безпосередньо співпрацюємо з військовими, яких знаємо, з якими постійно підтримуємо зв'язок, розуміючи їхні функції на фронті.

Це здорово і розумно, дякую вам. Ну і фінальне в ключі нашого інтерв'ю: якою була ваша реакція, коли ви побачили, що Президент України віддав перевагу вашому бренду для виступу перед нацією, світовою спільнотою?

Так, ми були здивовані і шоковані. Це було наче 8 травня, коли Зеленський записав звернення з самого ранку, і його побачила вся країна саме в наших речах. Ми спочатку не повірили, що це наша річ, і не розуміли, як таке можливо.

Але так справді вийшло, що люди з його Офісу побачили наш бренд, їм сподобалося, вони купили і передали йому. Для нас це було незаплановано, ми й уявити не могли, що Зеленський носитиме наші речі. До цього бренд підтримували більш-менш відомі люди, блогери в Україні, але це була підтримка більше перепостом, якоюсь публікацією. А з Президентом вийшла зовсім інша реакція.

Тобто життя вашого мерча з цього моменту, як я розумію, суттєво змінилося?

Звісно, після цього на нас посипалася купа замовлень, і не лише з України. Я взагалі не можу уявити жодної знаменитості з масштабом впливу та популярності більшим за Зеленського на той момент, та й зараз теж. Тобто якби навіть Джо Байден одягнув нашу футболку, це не було б так круто, ніж коли це зробив Президент нашої країни. Тому, безумовно, для нашого бізнесу це був переломний момент.

Перший інформаційний портал від імені всіх своїх читачів у Чорноморську із захопленням та гордістю дивиться на таких молодих, але вже визначних земляків. Щоб залишатися в тренді, підтримати армію, український бізнес і відчути себе частиною великого проекту в маленькому місті, замовте футболку, худі, кепку або чохол I'm Ukranian в інтернет-магазині Creative Depo.

Разом допоможемо та переможемо!

Підготувала матеріал Катерина Білоброва

При використанні матеріалів посилання на портал є обов'язковим.

Купити дрони для ЗСУ
НЕМАЄ КОМЕНТАРІВ
Для того, щоб залишити коментар, необхідно

Схожі новини

Люди
24 ноября 2023

Мужня і прекрасна: військовий медик Олександра Чорна про те, як бути жінкою на війні

Люди
11 сентября 2023

Втратив ногу, але зберіг інтелект і волю: воїн з Чорноморська про мету війни з Росією

Люди
08 августа 2023

"Військові прийдуть - порядок наведуть"? Боєць ТРО з Чорноморська відповів на сподівання українців

1
Люди
22 июля 2023

Удару по мені вистачило б, щоб вразити сімох: артилерист з Чорноморська розповів про своє поранення

Люди
23 сентября 2024

29-річний бізнесмен із Чорноморська увійшов до списку Forbes Ukraine

Люди
19 сентября 2024

2-річна чорноморка Аня Якимчук стала рекордсменкою України з плавання

Люди
24 ноября 2023

Мужня і прекрасна: військовий медик Олександра Чорна про те, як бути жінкою на війні

Люди
11 сентября 2023

Втратив ногу, але зберіг інтелект і волю: воїн з Чорноморська про мету війни з Росією

Люди
08 августа 2023

"Військові прийдуть - порядок наведуть"? Боєць ТРО з Чорноморська відповів на сподівання українців

1
Люди
22 июля 2023

Удару по мені вистачило б, щоб вразити сімох: артилерист з Чорноморська розповів про своє поранення

Люди
23 сентября 2024

29-річний бізнесмен із Чорноморська увійшов до списку Forbes Ukraine

Люди
19 сентября 2024

2-річна чорноморка Аня Якимчук стала рекордсменкою України з плавання

Люди
24 ноября 2023

Мужня і прекрасна: військовий медик Олександра Чорна про те, як бути жінкою на війні

Люди
11 сентября 2023

Втратив ногу, але зберіг інтелект і волю: воїн з Чорноморська про мету війни з Росією